Від сміттєзвалищ до джерела енергії: як Україна змінюватиме підхід до відходів за стандартами ЄС
Аналітика | | 248 | 2 хв читання | Автор: Олександр Роденко

Фото створене за допомогою Gemini/ Ідея Олександра Роденка
Вже до 2030 року країни Євросоюзу планують переробляти 60% свого сміття. В Україні ж на повторне використання йде лише 5% — решта роками накопичується на полігонах. На шляху до ЄС нам доведеться кардинально змінити цю систему.
Розбираємося скільки коштує чистота в Європі, чому за упаковку платитиме виробник і що зрештою виграють українці.
Європейський досвід: як позбутися сміттєвих гір
Проблема переповнених звалищ, із якою Україна бореться зараз, накрила Європу ще у 1970–1980-х роках. Міста росли, вільна земля закінчувалася, а старі полігони перетворювалися на екологічні бомби. Виходом стало будівництво сміттєпереробних заводів.
Завод вирішує одразу кілька критичних проблем. Органіка на звичайних звалищах гниє та виділяє сморід. Коли йдуть дощі, утворюється токсична рідина — фільтрат, що отруює ґрунти та воду. А під час пожеж на полігонах у повітря потрапляє небезпечний дим, яким ми дихаємо,
— пояснює голова правління підприємства «Київспецтранс» Андрій. Грущинський під час лекції «Освітнього хабу» від «Медіацентру Україна».
Сьогодні європейська стратегія виглядає так:
До 2030 року — повертати у повторний обіг 60% відходів.
До 2035 року — довести цей показник до 65%.
Максимум 10% — саме стільки сміття зможуть приймати полігони у 2035 році. Все інше має перероблятися або ставати енергією.
Українські реалії: закони є, потрібні інвестиції
Щороку українці продукують близько 10 мільйонів тонн побутового сміття. І 95% цього обсягу просто їде на звалища.
Законодавчий фундамент для змін у нас уже закладений: у 2023 році запрацював євроінтеграційний Закон «Про управління відходами». Проте повномасштабна війна суттєво загальмувала втілення реформи. Для ривка Україні потрібні значні інвестиції, але, як зазначає Андрій Грущинський, це інвестиції у конкретну якість життя: налагоджене сортування, сучасні заводи та безпечні полігони замість стихійних смітників.
Ціна питання: скільки коштує чисте довкілля?
Головне правило Євросоюзу звучить просто: «Платить забруднювач».
Європейська модель базується на чіткій ієрархії: спершу — не створювати зайвого сміття, далі — використовувати речі повторно, переробляти, добувати енергію, і лише в останню чергу — везти на полігон.
Відповідальність тут ділять усі:
1. Виробники товарів. У ЄС компанії самі фінансують збір та переробку упаковки, яку випускають на ринок. Ці витрати закладають у вартість продукту, що робить товар дорожчим у середньому лише на 2%.
2. Споживачі. Українці зараз платять за вивіз сміття менше 2 євро на місяць, але ці гроші покривають лише транспортування та захоронення відходів. Європейці ж сплачують 15–30 євро на місяць, проте у цю суму входить повний цикл: сортування, глибока переробка та відновлення ресурсів.
Європейський тариф — це не просто різнокольорові контейнери у дворі. Це сучасні заводи, які є частиною життєзабезпечення міста. Вони перетворюють сміття на безпечний інертний залишок, який не шкодить природі,
— наголошує Андрій Грущинський.
Що отримає Україна в результаті?
Перехід на європейські рейки — це не лише про чистіші ліси та парки. Для України це шанс побудувати з нуля цілу галузь економіки — індустрію відновлення відходів, яка створить нові робочі місця та залучить технології. Крім того, правила гри стануть справедливими: бізнес відповідатиме за упаковку, яку створює.
Ми не отримуємо землю у спадок від батьків, а позичаємо її у своїх нащадків. Суспільна свідомість зростає з кожним роком, і саме це дозволить нам збудувати сучасну систему поводження з відходами,
— підсумовує очільник «Київспецтрансу».
Читайте також:
"Громада. Груп" - незалежне медіа Харківщини, команда якого працює в складних умовах прифронтового регіону. Підтримати
медіа та долучитися до Спільноти Громади можна за цим QR- кодом:

Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз