Від сміттєзвалищ до джерела енергії: як Україна змінюватиме підхід до відходів за стандартами ЄС

Від сміттєзвалищ до джерела енергії: як Україна змінюватиме підхід до відходів за стандартами ЄС на порталі Gromada Group
Фото створене за допомогою Gemini/ Ідея Олександра Роденка

Вже до 2030 року країни Євросоюзу планують переробляти 60% свого сміття. В Україні ж на повторне використання йде лише 5% — решта роками накопичується на полігонах. На шляху до ЄС нам доведеться кардинально змінити цю систему.

Розбираємося скільки коштує чистота в Європі, чому за упаковку платитиме виробник і що зрештою виграють українці.

 

​Європейський досвід: як позбутися сміттєвих гір

 

​Проблема переповнених звалищ, із якою Україна бореться зараз, накрила Європу ще у 1970–1980-х роках. Міста росли, вільна земля закінчувалася, а старі полігони перетворювалися на екологічні бомби. Виходом стало будівництво сміттєпереробних заводів.

 

​Завод вирішує одразу кілька критичних проблем. Органіка на звичайних звалищах гниє та виділяє сморід. Коли йдуть дощі, утворюється токсична рідина — фільтрат, що отруює ґрунти та воду. А під час пожеж на полігонах у повітря потрапляє небезпечний дим, яким ми дихаємо,

 — пояснює голова правління підприємства «Київспецтранс» Андрій. Грущинський під час лекції «Освітнього хабу» від «Медіацентру Україна».

 

​Сьогодні європейська стратегія виглядає так:

​До 2030 року — повертати у повторний обіг 60% відходів.

​До 2035 року — довести цей показник до 65%.

​Максимум 10% — саме стільки сміття зможуть приймати полігони у 2035 році. Все інше має перероблятися або ставати енергією.

 

​Українські реалії: закони є, потрібні інвестиції

 

​Щороку українці продукують близько 10 мільйонів тонн побутового сміття. І 95% цього обсягу просто їде на звалища.

​Законодавчий фундамент для змін у нас уже закладений: у 2023 році запрацював євроінтеграційний Закон «Про управління відходами». Проте повномасштабна війна суттєво загальмувала втілення реформи. Для ривка Україні потрібні значні інвестиції, але, як зазначає Андрій Грущинський, це інвестиції у конкретну якість життя: налагоджене сортування, сучасні заводи та безпечні полігони замість стихійних смітників.

 

​Ціна питання: скільки коштує чисте довкілля?

 

​Головне правило Євросоюзу звучить просто: «Платить забруднювач».

​Європейська модель базується на чіткій ієрархії: спершу — не створювати зайвого сміття, далі — використовувати речі повторно, переробляти, добувати енергію, і лише в останню чергу — везти на полігон.

​Відповідальність тут ділять усі:

​1. Виробники товарів. У ЄС компанії самі фінансують збір та переробку упаковки, яку випускають на ринок. Ці витрати закладають у вартість продукту, що робить товар дорожчим у середньому лише на 2%.

​2. Споживачі. Українці зараз платять за вивіз сміття менше 2 євро на місяць, але ці гроші покривають лише транспортування та захоронення відходів. Європейці ж сплачують 15–30 євро на місяць, проте у цю суму входить повний цикл: сортування, глибока переробка та відновлення ресурсів.

 

​Європейський тариф — це не просто різнокольорові контейнери у дворі. Це сучасні заводи, які є частиною життєзабезпечення міста. Вони перетворюють сміття на безпечний інертний залишок, який не шкодить природі,

 — наголошує Андрій Грущинський.

 

​Що отримає Україна в результаті?

 

​Перехід на європейські рейки — це не лише про чистіші ліси та парки. Для України це шанс побудувати з нуля цілу галузь економіки — індустрію відновлення відходів, яка створить нові робочі місця та залучить технології. Крім того, правила гри стануть справедливими: бізнес відповідатиме за упаковку, яку створює.

 

​Ми не отримуємо землю у спадок від батьків, а позичаємо її у своїх нащадків. Суспільна свідомість зростає з кожним роком, і саме це дозволить нам збудувати сучасну систему поводження з відходами,

 — підсумовує очільник «Київспецтрансу».

 

Соціальні мережі

 

                                                                                 Читайте також:

 

 

"Громада. Груп" - незалежне медіа Харківщини, команда якого працює в складних умовах прифронтового регіону. Підтримати 

 медіа та долучитися до Спільноти Громади можна за цим QR- кодом:

 

Харківською митницею з початку 2026 року видано експортерам 2650 сертифікатів EUR.1 для преференційного доступу на ринки країн-партнерів - фото 1
Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту